Городоччина запрошує до співпраці
Городоцький район є одним із 20 районів Львівської області та розташований у центральній частині Львівщини близько до обласного центру. В адміністративному поділі до Городоцького району віднесено 80 населених пунктів, об’єднаних у 32 місцеві ради, з яких 2 міських, 29 – сільських та 1 – селища міського типу.Городоцький район знаходиться у центральній (західній) частині Львівської області у басейнах річок Дністра та Сяну. Межує на півночі з Яворівським, півдні – Дрогобицьким, сході – Пустомитівським і Миколаївським, на заході – з Самбірським і Мостиським районами області. Територія району перетинається мережею шляхів сполученням:
- залізницею Львів – західний кордон України – Перемишль;
- залізницею Львів – Самбір –Турка;
- міжнародною автомагістраллю(E-40, M-11) Львів – західний кордон України – Перемишль (Республіка Польща);
- міжрегіональною транспортною магістраллю (Т – 1403) Львів – Турка – Закарпаття;
- дорогами місцевого значення, ґрунтовими, польовими та іншими.
Городоцький район та його адміністративний центр – місто Городок - мають зручне географічне розташування, добре транспортне сполучення як із осередками регіону, так і з обласним центром м. Львовом, а також і з західним кордоном України.
Офіційно Городоцький район утворений 4 грудня 1939 року. Територія району становить 726 км. кв., населення налічує 69908 тис. осіб, у т.ч. міське – 24125 тис. осіб, сільське - 24125 тис. осіб.
Районний центр – м. Городок - знаходиться у північній частині району на річці Верещиця (басейн Дністра). Відстань від центру Городка до Львова - 30 км за середньої для райцентрів області 68,5 км. Городоцький район, поряд із Пустомитівським і Миколаївським, відноситься до центральних районів Львівщини.
Вперше місто згадується у Галицько-Волинському літописі 1213 р. Пов’язана ця згадка із боротьбою руських князів Данила Галицького та Мстислава Удатного за землі Галицько-Волинського князівства, на які претендували польський король Лесько й угорський королевич Коломан. Герб міста Городок - на синьому полі срібна міська брама з трьома вежами, у воротах вежі - соляні топки та дата заснування міста. У той час річка Верещиця була судноплавною, що забезпечувало ведення торгівлі не лише сухопутними, але й водними шляхами. Одним із найважливіших товарів була сіль, тож із часом місто отримало відповідну назву – «Городок Солоний» (або «Соляний Городок»).
Пізніше (за польського панування) місто отримало інший прикметник – «Грудек (Городок) Ягеллонський» – названий у 1906 р. на честь великого князя литовського та короля Польщі Владислава ІІ Ягайла, який свого часу часто відвідував містечко та помер тут у 1434 р. Існує легенда, що у стіні францисканського монастиря за заповітом короля Владислава Ягайла було захоронене його серце.
Саме завдяки Ягайлу Городок отримав магдебурзьке право у 1389 р., почав розростатися, постали передмістя – Львівське і Черлянське. Основою тогочасної торгівлі стали вироби міських ремісників, об'єднаних у 12 цехів: олійників, ковалів, шевців, рибалок, ткачів, кравців, бондарів, токарів та інших, які успішно конкурували на ринку із виробами львівських цехів. У численних навколишніх ставках розводили рибу, яка мала вагоме місце в експорті міста.
До нашого часу збереглося декілька пам’яток, які розповідають про минуле Городка:
- Залишки оборонних валів та земляних укріплень, на яких стояв Городоцький замок, зруйнований у 1611р. татарами;
- Парафіяльний костел Воздвиження Чесного Хреста (1372 р., XV-XVIII ст.);
- Церква Благовiщення Пресвятої Богородиці (1547 р., 1633 р. перебудована з дерев’яної у муровану) з дзвіницею (поч. ХХ ст.);
- Одна з найстаріших церков Галичини – Церква Івана Хрестителя на Черлянському передмісті (1403 р.), дерев’яна;
- Францисканський монастир з костелом і келіями (1419 р.);
- Міська Ратуша (1832 р.);
- Водяний млин (ХVІ ст.).
Серед пам'яток архітектури Городоцького району варто згадати:
- Маєток Олександра Фредро – відомого польського письменника, комедіографа (1835 р.) у с.Вишня;
- Церква Св.Кузьми та Дем'яна з дзвiницею (1805 р.), с.Вишня;
- Церква Преображення Господнього з дзвіницею (1776 р.), дерев’яна, с.Грімно;
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (1693 р.) з дзвіницею (ХІХ ст.), с.Заверещиця;
- Церква Св.Миколи з дзвіницею (1810 р.), с.Завидовичі;
- Церква Успiння Богородицi (1603 р.) з дзвіницею (1673 р.), дерев’яна, с.Клiцько;
- Міська ратуша (1920 р.), м. Комарно;
- Церква Св.Михаїла з дзвіницею (1764 р.), дерев’яна; м. Комарно;
- Костел Рiздва Богородицi (1657 р.) з дзвіницею (XVIII ст.); м. Комарно;
- Меморiальна каплиця (1663 р.), дерев’яна; м. Комарно, дорога на с. Клiцко;
- Руїни маєтку Кароліни Лянцкоронської, м. Комарно (в парку);
- Палац, смт. Великий Любінь;
- Костел Св.Дороти (1600 р.), тепер Покровська церква, с. Тулиголове;
- Палац з парком (кін. ХІХ ст.), с. Тулиголови.
Економічний потенціал
У структурі промислового виробництва району найбільшу питому вагу мають харчова та хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів. До найбільш успішних промислових підприємств району можна віднести:
ТОВ „Яблуневий Дар” (виробництво яблучного концентрату, сиропів на фруктовій основі);
ТОВ „Танк Транс” (міжнародні перевезення);
ТОВ „Озон” (виробництво будівельних виробів з бетону, будівельних машин і обладнання, бруківки дорожньої та тротуарної);
ПП „Інсталпласт ХВ” (виробництво та монтаж труб різного діаметру із поліпропілену, полівінілхлориду та поліетилену для водопостачання, водовідведення та газопостачання);
ТОВ „Ельпласт” (виробництво напірних поліетиленових труб та фасонних частин для будівництва та ремонту інженерних мереж систем газо-водопостачання; безнапірних двохстінних гофрованих труб із поліпропілену для мереж каналізації, дренажу і захисту кабелів зв’язку);
ТОВ „Керамбуд” (виробництво пустотілої керамічної цегли та пустотілих керамічних блоків);
Великолюбінський державний спиртзавод (виробництво етилового спирту із зброджувальних продуктів);
ТОВ „Абсолютний стандарт” (виробництво горілки та лікеро-горілчаних напоїв);
ВАТ „Комарнівський сирзавод” (виробництво твердих сирів);
ТОВ „Хінкелькогут” (виробництво високоякісної натуральної ковбасної оболонки);
ВАТ „Городоцька швейна фабрика” (пошиття суконь, блузок, спідниць, штанів, спецодягу, верхнього одягу);
ТОВ „Аверс” (виготовлення метало-пластикових конструкцій);
ТОВ „Юком” (виробництво металочерепиці, метало-пластикової покрівлі та аксесуарів до них);
ДП „Квімекс” (пошиття побутових матраців);
ТОВ „Писанка” (художня металообробка та виробництво кованих виробів);
ТОВ „Кооперація якості” (виробництво ялинкових прикрас);
ТОВ „Фабрика іграшок” (виробництво ялинкових прикрас);
ТОВ „Дорожні знаки” (виробництво дорожніх знаків);
КВТП „Хлібодар” (виробництво хлібобулочних та кондидерських виробів);
ТОВ „Декор-сервіс” (обробка деревини);
ВАТ „Городоцький механічний завод” (виробництво техніки для ремонту та утримання доріг, виробів для хлібопекарської промисловості; складська техніка, системи наземного обслуговування літаків, металоконструкції та ін.)
Інвестиційні перспективи
На сьогоднішній день в районі реалізується декілька інвестиційних проектів. Одним з них є створення промислового парку „Черляни”.
28.11.2003 року Городоцька районна рада прийняла у спільну власність об’єкти цілісного майнового комплексу розформованої військової частини с.Черляни. Враховуючи вищезгадане, виникла необхідність ефективного використання вільних приміщень та земель несільськогосподарського призначення. Для реалізації проекту Промислового парку «Черляни», який локалізується на ділянці, загальною площею 255 га. було запрошену компанію „Перспектива плюс”. Даній компанії було поставлено чітке завдання: колишній військовий аеродром повинен перетворитись в упорядковану земельну ділянку, а саме компактно розбиті промислово – виробничі сектори із створеною необхідною інфраструктурою (електро-, газо-, водопостачання, водовідведення, телекомунікації тощо) та комплексом супутніх основній виробничій діяльності послуг (охорона, харчування, транспортні послуги тощо), в межах якої суб'єкт інвестиційної діяльності орендує у власність індивідуальну земельну ділянку для реалізації власного інвестиційного проекту, узгодженого із адміністрацією парку (керуючою компанією) та Городоцькою районною радою.
Місце розташування Промислового парку є привабливим для потенційних інвесторів через наближеність до кордону з Польщею та доступність основних транспортних магістралей, що забезпечують вихід на ринок Європи. На даний час компанія вже заінвестувала в проект понад 2,5 млн.грн.
Проект по створенню Промислового парку „Черляни” передбачається реалізувати до 2015 року. Вже зараз Компанія „Перспектива плюс” готова вкласти в інженерну інфраструктуру близько $24,7млн. протягом 2009 – 2010 років, що дасть можливість залучити до реалізації проекту інвестицій в сумі $450,0 млн. ($1,76млн. на один гектар площі промислового парку).
Оздоровлення та відпочинок
На території Городоцького району у селищі міського типу Любінь Великий знаходиться один з найстаріших курортів Європи. Його лікувальні сірководневі джерела описані особистим лікарем польського короля Стефана Баторія, краківським вченим Войцехом Очком у 1578р. в роботі “Cieplice”., Як стаціонарний санаторій функціонує з 1778р.
Санаторій “Любінь Великий ” обладнав і зареєстрував у 1778р. австрійський підприємець і аристократ граф Яблонський. На цей час територія селища і курорту була його власністю.
В 1786 р. Професор Куропатніцький (Kuropatnicki) в журналі „Geografiya” називає великолюбінські води найкращими в Європі.
З 1854 р. до 1939 р. – це курорт Європейського рівня і комфорту з 50 га. лісопарку, басейном, бальнеологічним відділом, фізіотерапією на березі річки Верещиці, рибними стави площею 600 га., автомобільним та залізничним сполученням, банком, поштою, ресторанами, барами та кафе. В цей час санаторій належить австрійському аристократу барону Бруніцькому.
В період після Другої світової війни санаторне лікування швидко розвивалось і на 1988р. було 575 стаціонарних ліжок і курсовий відділ.
В наш час санаторій вміщує 300 ліжкомісць, протягом року оздоровлюється в середньому 3,0 - 3,3 тис. чоловік. Крім цього на території ДП „Санаторій „Любінь Великий” планується до 2012 року реконструкція спортивно-оздоровчого басейну, модернізація існуючих корпусів та збільшення ліжкомісць на 300 одиниць. Представляє даний проект, вартістю $4,0млн., ЗАТ „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”. Важливими умовами для реалізації такого проекту є наявність водних ресурсів (р.Верещиця), виділена територія з ванною басейну, наявність необхідних комунікацій (електроенергія, газ, каналізація, дороги під’їзду, наявність постійного контингенту клієнтів від санаторію). Середньоспискова чисельність працюючих 246 чоловік.
Територія санаторно куротної зони у смт.Великий Любінь включена до Генерального плану розміщення об’єктів обслуговування гостей та учасників чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Згідно цього плану на території селища передбачається будівництво реабілітаційного комплексу на 300 осіб та готельного по 150 номерів трьохзіркового класу, а також спортивно-тренувальної бази футбольного клубу. На час проведення чемпіонату названі об’єкти використовуватимуться для обслуговування гостей та учасників заходу.
Спорудження реабілітаційного комплексу відбувається на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №716 від 12 травня 2007 року. Даний комплекс включає бальнеологічне відділення, яке на договірних умовах може використовуватися власником готельного комплексу у лікувально-оздоровчому процесі до та після чемпіонату Європи з футболу. Згідно попередніх розрахунків для будівництва цього комплексу необхідно залучити інвестиції в розмірі $21,0 млн.
Під будівництво готелів виділено земельні ділянки площею по 0,7 га в зоні, що безпосередньо прилягає до реабілітаційного комплексу та межує із зеленою зоною місцевого парку. Реалізація даного проекту передбачає залучення інвестицій в розмірі $48,0 млн. Земельні ділянки, що пропонуються для розміщення готелів, забезпечені центральною каналізацією, побутовим газом, електричною енергією, Будівництво реабілітаційного комплексу та спортивно-тренувальної бази футбольного клубу Прем’єр ліги, в тому числі п’ятизіркового готелю згідно попередніх розрахунків потребує залучення коштів у розмірі $60,0 млн. Станом на сьогоднішній день земельна ділянка площею 6,0 га готується для продажу з аукціону.
Подібні курорти в Україні:
Черче – Івано-Франківська обл.;
Немирів – Львівська обл.;
Шкло – Львівська обл.;
Синяк - Закарпатська обл..
За межами України:
Сочі (Мацеста) - Російська Федерація;
Карлові Вари – Чехія;
Баден-Баден – Німеччина.
Достатня кількість озер, ставків, лісів сприяє риболовлі та мисливству, активному відпочинку. Завдяки цьому на Городоччині ефективно функціонують бази відпочинку „Чарівна долина”, „Сокіл”, „Сонячна галявина”, що в селі Родатичі біля Городка. У наявності є спальні корпуси, спортивні та ігрові майданчики, озера, медичний пункт та прилягаючий ландшафт лісового масиву Яворівського лісництва площею 1237 га.
Освіта, культура і спорт
В районі достатньо розвинена мережа закладів освіти. У Вишнянському коледжі Львівського державного аграрного Університету навчається 889 студентів. Серед них 657 на стаціонарному та 232 — на заочному відділеннях. Щороку на чотирьох відділеннях (бухгалтерському, природничому, юридичному, заочному) здійснюється підготовка фахівців з спеціальностей бухгалтерський облік, організація виробництва, агрономія, ветеринарна медицина, правознавство.
В районі налічується:
- 54 заклади шкільної освіти, в яких навчається 8423 учні;
- 15 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 976 дітей;
- 3 позашкільні навчальні заклади, в яких функціонує 68 гуртків, які відвідує 931 дитина.
Мережа установ культури Городоцького району складається з 54 народних домів, бібліотек, в тому числі 48 сільських, 3 дитячих музичних школи. Городоччина славиться 15 творчими колективами, які мають звання „Народних”.
Мережа діючих бібліотек обслуговує 33,6 тис. жителів району, що складає 47% від загальної кількості населення району.
Значним внеском у сфері культури було відкриття у 2008 році двох музеїв: Городоцького районного історико-краєзнавчого та районного меморіального музею підпільного штабу УПА генерала Р.Шухевича у с.Грімно.
На території району функціонують три музичні школи у яких навчається 596 дітей.
До послуг дітей та юнацтва в районі функціонує дві дитячо-юнацькі спортивні школи та дитячий шаховий клуб “Є2-Є4”. Спортом №1 в районі є футбол. Городоччина має славні футбольні традиції. В змаганнях приймають участь 24 сільські футбольні команди району, які виступають дорослим та юнацьким складами.
